Гримаски, схожі на посмішку, Ви можете спостерігати дуже рано, буквально в перші дні життя малюка. Але ці посмішки ще «несправжні». Вони з’являються при закритих очах, їх не вдається викликати за бажанням дорослого, вони не завжди приурочені до одних і тих же ситуацій. Найчастіше такі посмішки спостерігаються під час купання, після їжі, тобто коли дитина задоволений, і ніщо його не турбує. Такі посмішки називають «гастріческімі» або «спонтанними». Деякі психологи називають їх «фізіологічними», тим самим підкреслюючи, що психологічного змісту подібні посмішки ще не мають. Дитячі гримаски і посмішки вказують на вроджену пластичність лицьовій міміки, за допомогою якої будуть виражатися емоції і почуття.
Поява першої усмішки у відповідь на посмішку мами, на ласкаві слова, звернені до малюка, знаменує кінець періоду новонародженості. Не пропустіть першу усмішку своєї дитини! Постарайтеся заохотити її, побудьте довше близько малюка, дайте йому своєю посмішкою, вимовте ще раз ніжні слова. Він зрозуміє, що з допомогою посмішки може продовжити контакт з Вами, і все частіше почне користуватися цим надійним засобом. Психологи встановили, що посмішка розвивається у міру дорослішання малюка. Цікава ссилка на онлайн ігри. Вона стає тривалішою, яскравіше, виникає легше і швидше і все частіше осяює личко дитини. Пік у розвитку посмішки — між трьома і чотирма місяцями. Посмішки стають різноманітнішими, емоційніше: вже у другому півріччі у немовляти розрізняють відкриті, довірливі, радісні, збентежені, лукаві, сумні і сором’язливі посмішки. У цьому віці посмішка служить дитині для того, щоб висловлювати свої емоції, робити їх доступними оточуючим людям. Усмішка — це один із засобів спілкування малюка.
Посмішка частіше і легше всього з’являється при вигляді людського обличчя, навіть намальованого. Намагайтеся частіше викликати посмішку дитини, звертаючись до нього тихим ласкавим голосом, ніжно погладжуючи щічку або тільце, дивлячись в очі. Самі підходящі для цього моменти, коли малюк поїв, але ще не почав дрімати, а також під час купання, масажу і різних гігієнічних процедур.
Також посмішку дитини може викликати яскрава, приваблива іграшка або сонячний зайчик. І малюк посміхається всякий раз, навчившись чогось нового, наприклад, стежити очима за рухомим предметом.
До двох років у дитини складаються початкові уявлення про навколишній світ. Ці знання вносять ясність, порядок і стрункість думки і міркування дітей, і у дитини з’являється потреба «перевернути» знайомий йому світ, випробувати його на міцність. Як це можливо? З допомогою жарти. Настя з пустотливим та збентеженим виразом обличчя каже: «Тато маленький, а я велика» і сміється, запрошуючи і тата сміятися разом з нею її дотепної вигадки. Приписуючи знайомим об’єктів протилежні ознаки дитина пізнає природу комічного. Іванко, хитро прищурясь, каже, що «собачка сказала — няв, а ворона — гав-гав», що «цукор солоний, а солодка сіль». «Винаходячи» жарт, діти відчувають, що «перевертати» за своєю примхою світ не тільки не страшно, а весело і дуже забавно. Для дитини придумування жодних невідповідностей, невідповідності — це своєрідні «ігри розуму», адже насправді він відмінно знає, «як правильно», і справедливо пишається здобутками свого інтелекту. Обов’язково смійтеся разом з дитиною над його жартами, змагайтеся з ним у вигадуванні різних безглуздостей і перевертнів, читайте жартівливі вірші і пісеньки.
